Колективний договір — угода, яка укладається між власником або уповноваженим органом (особою) і одним або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними та уповноваженими трудовим колективом.

Галопом по Європам
Термін «колективні договори» вперше вжили подружжя Беатриса і Сідней Вебб в 1891 році в своїй науковій праці «Кооперативний рух у Великобританії». Виникнення колективних договорів у всіх країнах тісно пов'язане з економічними наслідками подій, які відбувалися в кінці ХІХ - початку ХХ століття. Прискорений спосіб капіталістичного виробництва, поділ праці - все це відбилося на відносинах між найманими працівниками і підприємцями і змусило трудящих шукати захисту трудових і соціальних інтересів через створення організацій, здатних протистояти підприємцям і захистити ці інтереси. Такими організаціями стали об'єднання найманих працівників за професійною ознакою - професійні спілки.
Колективний договір між професійною спілкою та адміністрацією підприємства за своєю суттю - це і форма, і метод вирішення соціально-економічних проблем, і регулювання трудових відносин між найманими працівниками та роботодавцями, за допомогою яких забезпечують співпрацю та узгодження інтересів шляхом переговорів.

Укладанню колективного договору в управлінні Північно-Кримського каналу передує велика робота адміністрації та профспілкового комітету, в ході якої знаходяться рішення проблем, що мали місце на протязі звітного періоду 2016-2017 рр, та передбачаються шляхи рішення питань, які виникали при зустрічах представників профспілкового комітету і адміністрації з працівниками управління та відділків каналу. Результати цієї роботи знайдуть своє місце у новому колективному договорі.